Олексій Палій , адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
Верховний Суд раніше висловлював правову позицію в постановах від 07.11.2018 р. у справі № 820/3469/17, від 14.11.2018 р. у справі № 818/907/16 та від 19.12.2018 р. у справі № 816/284/17 про те, що заперечення платником податків законності проведення перевірки, що стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.
Однак у постанові від 23.02.2023 р. у справі № 640/17091/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов протилежних висновків. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що у справах за зверненнями податкових органів з питання підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків поняття “спір про право” не можна розглядати як оспорювання права податкового органу на проведення перевірки платника податків, яке є способом реалізації ним своєї компетенції. Звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу під час проведення перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору, однак визначення цього терміна не дає підстав для висновку, що “публічно-правовий спір” є тотожним до терміна “спір про право”. Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не можна розглядати як підставу для відмови у відкритті провадження або його закриття.
Зазначену правову позицію підтверджено в постановах Верховного Суду від 12.04.2023 р. у справі № 380/6993/22, від 06.03.2023 р. у справі № 808/575/18.
Щодо правових підстав застосування адміністративного арешту
Підстави для застосування адміністративного арешту майна визначено пунктом 94.2 статті 94 ПКУ і стосуються як коштів, так і іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Відмінність застосування адміністративного арешту коштів на рахунках від адміністративного арешту іншого майна полягає в процедурі застосування – або за рішенням керівника податкового органу (арешт майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Такий правовий висновок зробила палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 820/1929/17 (касаційне провадження № К/9901/40847/18).
За загальним правилом застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 ПК України можливе, якщо платник податків безпідставно не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Докази відмови в допуску до перевірки. Факт відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки як необхідної умови для застосування адміністративного арешту майна не має місця в разі відсутності про це належних доказів.
Зокрема, такими доказами можуть бути лікарняний платника податків (ФОП).
У цьому випадку податковий орган не підтвердив належним чином протилежного, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову про застосування арешту коштів на рахунках підприємця (постанова Верховного Суду від 06.03.2023 р. № 803/1818/16).
Дотримання контролюючими органами строку звернення до суду.
Поширеною підставою для відмови в підтвердженні адміністративного арешту коштів є пропущення податковим органом строку звернення до суду з позовом про підтвердження адміністративного арешту (постанова Верховного Суду від 18.10.2022 р. № 280/8574/21, ухвала Верховного Суду від 16.01.2023 р. № 380/12545/22).
Отже, обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника контролюючого органу, суд має перевірити протягом 96 годин. У разі порушення зазначеного строку суд залишає заяву податкового органу без розгляду.
Правові наслідки недотримання вимог податкового законодавства для накладення арешту
Для встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування адміністративного арешту коштів судам необхідно встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки, дотримання процедури її призначення та проведення, та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для відмови в допуску до перевірки (постанова Верховного Суду від 26.07.2022 р. № 819/355/18).
Припинення підстав для застосування арешту. Усунення причини застосування адміністративного арешту майна шляхом надання витребуваних податковим органом документів та/або завершення перевірки є підставою для звільнення цього майна з-під арешту, зокрема на підставі адміністративного позову платника податків до податкового органу про припинення арешту майна. Такий висновок слід вважати усталеною практикою Верховного Суду (див. також постанову Верховного Суду від 23.03.2023 р. № 816/1305/16).
ВИСНОВОК:
Таким чином, виходячи з актуальної практики Верховного Суду в цій категорії спорів, оскарження наказу про проведення перевірки не є самостійною підставою для закриття провадження чи відмови у відкритті провадження у справі про застосування адміністративного арешту або підтвердження його застосування. Позаяк, доведення відсутності підстав застосування адміністративного арешту має бути здійснено в межах провадження за заявою податкового органу про застосування адміністративного арешту або підтвердження його застосування.
© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2023
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2023