Олексій Палій, адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
Анастасія Бондаренко, адвокат, юрист
Primary Advisors LLC
Наразі питання бронювання працівників є одним із найактуальніших, оскільки створює передумови для мобілізації сил і ресурсів та економічної стабільності в умовах війни.
Щодо категорій працівників, які мають право на бронювання. У бізнесу сьогодні існує нагальна потреба в бронюванні своїх працівників із метою підтримки економіки всієї країни. Перед тим, як висвітлювати це питання, варто наголосити на тому, що бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану регулюється Порядком бронювання, передбаченим постановою КМУ “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодобронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час” від 27.01.2023 р. № 76 (далі – Порядок).
Зокрема, Порядком визначено 4 категорії суб’єктів, які підлягають бронюванню, та відповідний механізм бронювання таких суб’єктів.
До першої категорії належать суб’єкти, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування.
До другої категорії належать суб’єкти, які працюють на підприємствах, в установах й організаціях, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення).
До-третьої категорії належать суб’єкти, які працюють на підприємствах, в установах й організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань.
До четвертої категорії належать суб’єкти , які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Щодо особливостей бронювання працівників. Насправді незначна кількість підприємств мають змогу забронювати військовозобов’язаних працівників, оскільки діючий порядок бронювання встановлює низку обмежень, зокрема:
– бронювання зазвичай можливе щодо не більше як 50 % кількості військовозобов’язаних працівників. У разі перевищення кількості військовозобов’язаних працівників вам потрібно буде подавати відповідні обґрунтування в заяві;
– іншою особливістю є те, що особи до 27 років (окрім тих, хто вже проходив службу та/або отримав військове звання), тобто призовники, не підлягають бронюванню;
– обов’язковою умовою бронювання є перебування працівника – військовозобов’язаного на військовому обліку та проведення звірки облікових даних;
– головною особливістю бронювання працівників є те, що не всі підприємства підпадають під категорії критично важливих підприємств. Критично важливе підприємство повинно відповідати щонайменше трьом із семи критеріїв, передбачених Порядком. Однак, якщо розмір середньої заробітної плати та відсутність заборгованості з ЄСВ є загальнодоступними критеріями, то інші критерії, зокрема й розмір річних податків в еквіваленті 1,5 млн євро та сума надходжень в іноземній валюті, що перевищує еквівалент 32 млн євро, є недосяжними для малих і більшості середніх підприємств, хоча вони вносять значний вклад в економічну стабільність держави.
Щодо ризиків під час бронювання працівників. У такому випадку кожен роботодавець, який планує бронювати своїх працівників повинен, по-перше, підпадати під критерії критичної важливості, а по-друге, правильно скласти, обґрунтувати, подати необхідні документи для бронювання, оскільки внаслідок незначних невідповідностей або в заявах-обґрунтуваннях, або в списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, їх можуть не прийняти. Так, наприклад, у разі якщо роботодавець намагатиметься бронювати своїх працівників, він повинен обов’язково впевнитися, що працівники поставлені на військовий облік та підпадають під критерії військовозобов’язаних, а вже потім готувати списки, заяву-обґрунтування, довідки про кількість осіб-військовозобов’язаних, бо в разі відсутності необхідних документів або невідповідності в документах, на жаль, роботодавцю буде відмовлено в бронюванні. І в цьому випадку працівника можуть мобілізувати, в той час коли роботодавець усуватиме недоліки.
Важливо розуміти, що тимчасове бронювання відповідно до Порядку передбачено до 6 місяців, із можливістю продовження на 2 місяці, а потім – можливістю повторного бронювання. Частіше здійснюють повторне бронювання працівника, аніж продовжують строк бронювання. Роботодавці повинні розуміти, що існують обставини, які можуть цей строк скоротити, наприклад, якщо підприємство виконало мобілізаційне завдання за 1 місяць, то в цьому випадку броню скасовують і виникає ситуація, що раніше заброньованих працівників можуть мобілізувати.
Іншим ризиком, з яким роботодавець може стикнутися, є те, що деякі військово-облікові спеціальності є дефіцитними, а отже, відповідні працівники не підлягатимуть бронюванню. Перелік таких спеціальностей викладений у листі Генерального штабу Збройних Сил України від 20.04.2023р. № 300/1/С/3886 . Ще одним із головних факторів ризику для роботодавців є відсутність військово-облікової спеціальності в працівника. Однак згідно з останніми змінами зазначені ризики нестосуються тих працівників, яких бронює Мінстратегпром.
Підсумовуючи викладене вище, якщо інші підстави для відстрочки від мобілізації, передбачені ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” , є більш сталими, то бронювання працівників, свого роду, є тимчасовим правом на відстрочку від мобілізації. З огляду на зазначене варто якомога ретельніше підходити до підготовки необхідних документів для подання набронювання й особливо мати перспективу збереження статусу “критично важливого підприємства”, щоб і надалі в роботодавця була змога забронювати працівника на певний термін для виконання покладених на нього завдань.
Багато підприємств через складну та не зовсім прозору процедуру бронювання, хоча й відповідають критерію важливості для економіки держави або бюджету окремої територіальної громади, не наважуються подавати документи для бронювання, оскільки усвідомлюють існуючі ризики. Додають оптимізму спроби представників парламенту, Кабінету Міністрів та інших профільних органів державної влади внести зміни до наявного порядку бронювання з метою приведення його у відповідність до його призначення, а саме – мобілізації сил та ресурсів для збройної відсічі агресора, за умов забезпечення економічної стабільності й економічного розвитку держави.
© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2024
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2024