Олексій Палій, адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
Вікторія Висоцька, старший юрист
Primary Advisors LLC
У сучасних економічних умовах питання дарування інвестиційних активів набуває дедалі більшої актуальності як у приватних, так і в корпоративних відносинах.
Все частіше фізичні особи передають у дарунок активи у вигляді акцій, часток у статутному капіталі компаній (корпоративних прав), облігацій, інших фінансових інструментів. Причини можуть бути різні: бажання передати бізнес у спадок, укріпити партнерські стосунки, здійснити реорганізацію майнових відносин у сім’ї чи навіть оптимізувати оподаткування.
Проте дарування інвестиційних активів — це не лише правовий акт передачі майна безоплатно, а й податково значуща подія. На відміну від традиційного дарування нерухомості або грошових коштів, передача інвестиційних активів має специфіку у сфері оподаткування, яка регулюється положеннями розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ).
Податкові наслідки залежать від декількох ключових факторів:
- характеру активу, що передається;
- стосунків між дарувальником і обдарованим (ступеня спорідненості);
- резидентського статусу обдарованої особи;
- наявності або відсутності інвестиційного прибутку чи збитку у дарувальника;
- та, зрештою, — правильного документального оформлення операції.
Метою цієї статті є комплексний розгляд оподаткування дарування інвестиційних активів між фізичними особами, з урахуванням актуальних положень ПКУ, включаючи деталі щодо ставок податків, обов’язків сторін, обліку інвестиційних збитків та практичних наслідків таких угод.
Поняття інвестиційного активу та об’єкту оподаткування
Відповідно до підпункту “а” пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до інвестиційних активів належать пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, випущених одним емітентом.
Таким чином, корпоративні права також підпадають під це визначення, навіть якщо не оформлені у вигляді цінних паперів.
Механізм визначення об’єкту оподаткування
Усі операції з дарування інвестиційних активів — підлягають оподаткуванню згідно з розділом IV ПКУ, а саме стаття 174 ПКУ— «Оподаткування доходів, отриманих у вигляді спадщини або дарунка» визначає порядок оподаткування фізичними особами дарунків, зокрема, і інвестиційних активів.
Згідно з підпунктом «в» п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єктами дарування можуть бути: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на єдиний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.
Ставки оподаткування та строки сплати
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним в дарунок майнових чи немайнових прав оподатковується за ставками податку залежно від ступеня спорідненості сторін договору та резидентського статусу осіб.
- 0% – для близьких родичів
Підпункт 174.2.1. п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачає оподаткування за нульовою ставкою, якщо дарувальник та обдарований є членами сім’ї першого та другого ступенів спорідненості, або якщо обдарований є особою з інвалідністю I групи, дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування.
- 5% ПДФО + 5% військовий збір — для інших резидентів
Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ та п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, вартість будь-якого об’єкта дарування, що отримується у дарунок обдаровуваними, які не є членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 % від вартості частки (ПДФО) для резидентів України (п. 167.2 ст. 167 Кодексу), а також військовий збір за ставкою 5%.
Обов’язок зі сплати податку покладається на обдарованого (п. 174.3 ПКУ).
- 18% ПДФО + 5% військовий збір — для нерезидентів
Відповідно до підпункту 174.2.3 ПКУ, якщо обдарований є неризидентом, застосовується ставка 18% від вартості частки (ПДФО) та військовий збір за ставкою 5 %.
Сплата податку — обов’язок обдарованого нерезидента, проте фактично на практиці його часто виконує дарувальник за домовленістю.
Обдарований (як резидент, так і нерезидент) зобов’язаний подати декларацію про доходи до 1 травня року що настає за звітним (п.п. 49.18.4, п. 49.18, ст. 49 ПКУ) і сплатити відповідні податки до 1 серпня (п. 179.7, ст. 179 ПКУ).
Заборона обліку збитку при даруванні
Відповідно до п. 170.2.5 ст. 170 ПКУ,
«У разі дарування або передачі інвестиційного активу у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такої операції, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.»
Тобто, навіть якщо дарувальник зазнає збитку (наприклад, вартість активу зменшилася порівняно з ціною придбання), він не має права врахувати цей збиток у податковому обліку в майбутньому.
Тож, на наш погляд, доцільно врахувати наступні аспекти:
- Дарування інвестактивів може бути податково неефективним у разі втрати вартості — ви не зможете «зарахувати збиток» як при продажі.
- Доцільно продумати форму передачі активів — можливо, вигідніше здійснити продаж за мінімальною ринковою ціною із подальшою передачею коштів (переказати виручені кошти як подарунок (для родичів – за нульовою ставкою), щоб мати змогу фіксувати збитки.
Висновки
Операції з дарування інвестиційних активів мають складне податкове регулювання та вимагають уважного юридичного і фінансового підходу. З одного боку, це зручний спосіб передати майно в межах сім’ї чи бізнес-структури, з іншого — джерело можливих податкових зобов’язань і втрат. Таким чином, дарування інвестиційних активів — це не просто цивільна угода, а ще й податкове зобов’язання з потенційними наслідками:
- варто проаналізувати резидентський статус та ступінь спорідненості;
- пам’ятати про строки подачі декларації та сплати податку;
- враховувати, що збитки при даруванні не обліковуються для зменшення майбутніх податків.
Тож, перш ніж дарувати інвестиційні активи, потрібно ретельно зважити всі переваги та недоліки такої угоди.
© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2025©
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2025