Олексій Палій ,
адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
Враховуючи часті зміни валютного регулювання для бізнесу, а також певні практичні нюанси у сфері експортних та імпортних операцій, пропоную короткий огляд останніх тенденцій.
1. Лібералізація валютних обмежень для імпорту товарної продукції та збільшення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями
Набрання з 1 липня 2022 р. чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування”, яким відновлюють мита й податки на імпорт товарів та послуг, стало важливою подією для спрощення валютних обмежень для імпорту продукції.
Скасування поняття критичного імпорту
Нещодавно Національний банк узгодив нормативно-правові акти відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 761, якою фактично скасовано поняття критичного імпорту.
Що це дасть?
Це означає, що бізнес з 9 липня 2022 року може купувати валюту та переказувати кошти за операціями з імпорту товарів, тобто це дозволяє імпортувати будь-яку товарну продукцію. Але обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться. Підприємства зможуть лише імпортувати ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2022 р. № 761.
Збільшено граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями
З метою запобігання виведенню капіталу за кордон з 4 квітня 2022 року Національний банк України скорочував граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями, здійсненими з 5 квітня 2022 року, з 365 по 90 календарних днів, а з 8 червня 2022 року відповідні строки було збільшено календарних днів. Проте станом на сьогодні для підтримки українських підприємств, починаючи з 9 липня, Національний банк розширює терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 120 до 180 днів. Це рішення значно розширить можливості українських підприємців за умов війни уникати логістичних проблем під час експорту та імпорту продукції.
2. Завдяки внесенню змін до постанови № 18 правління НБ України спростило валютні обмеження для діяльності дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, а також державних органів, уповноважених відповідно до законодавства України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність або досудове розслідування.
3. Зниження тиску за валютними розрахунками резидентів з 11 липня 2022 року Клієнт-резидент зобов’язаний куплену з 11 липня 2022 року іноземну валюту в установленому порядку через банк використовувати не пізніше двох робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені у заяві про покупку іноземної валюти.
Це обмеження не поширюється, зокрема, на купівлю валюти:
- для проведення резидентами мобілізаційних та інших заходів, визначених
законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
- державними органами, уповноваженими згідно із законодавством України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність чи досудове розслідування;
- Державною казначейською службою України;
- на підставі окремих рішень Національного банку, ухвалених на звернення Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки та оборони Служби безпеки України.
4. Інші валютні обмеження
Постановою правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 , із змінами, було запроваджено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім імпорту) товару та окремих послуг за переліком, операцій підприємств та установ забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ, розрахунків фізичних осіб за кордоном у межах 100000,00 грн. на місяць та інших винятків). Також відповідно до цієї постанови зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є держава, яка здійснила збройну агресію проти України. Вказані обмеження на сьогодні не зазнали змін.
Постановою КМУ від 09.04.2022 р. № 426 було запроваджено повне ембарго на імпорт товарів з рф. Заборона російського імпорту блокуватиме щороку валютні надходження до рф на 6 млрд доларів США. Проте в листі Міністерства економіки України від 27.04.2022 р. № 4431-07/18273-03 було зазначено, що надходять звернення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з проханням надати дозвіл на митне оформлення товарів, увезених в Україну до 24.02.2022 – дати введення в Україні воєнного стану. Зважаючи на такі звернення, слід враховувати загальноприйнятий принцип права про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, завдяки якому, зокрема, гарантується економічна стабільність провадження господарської діяльності.
Оскільки на імпорт товарів з Росії встановлено ембарго, деякі митні пости влаштовують докладні перевірки товару, що експортується з Росії, навіть якщо він був ввезений до введення ембарго. Відповідно є поодинокі затримки такого товару на митницях. При експорті зазначеного товару рекомендуємо проводити митне оформлення на підставі попередніх консультацій з митними органами.
Постановою КМУ “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації” від 03.03.2022 р. № 187 передбачено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з російською військовою агресією до ухвалення та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на виконання, зокрема й у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або зазначені в ньому особи. Згідно із зазначеною постановою правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного її п. 1, є нікчемними. Зазначені обмеження на сьогодні не зазнали змін.
Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за публічне заперечення агресії рф та окупації частини території України, підтримку рішень і дій органів рф щодо агресії та окупації, пропаганду в освітніх установах, зайняття посад на окупованих територіях, передання матеріальних ресурсів на підтримку агресії та окупації, участь у референдумах, інших масових, політичних чи інформаційних діях на підтримку агресії та окупації, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
За скоєння зазначених кримінальних правопорушень посадовцем підприємства можуть бути застосовані кримінальна відповідальність юридичної особи у вигляді ліквідації та конфіскації майна.
Зазначені обмеження також слід враховувати під час торгових та валютних операцій.
_______________________________________________________
© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2022
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2022