Олексій Палій ,
адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
З початком війни бізнес перебував у ступорі та не розумів, що буде далі. Згодом зміни на полі бою та пов’язані з ними соціальні процеси, зміни в законодавстві почали диктувати умови виживання для бізнесу.
За останніми даними, Світовий банк прогнозує у 2022 році падіння ВВП в Україні на 45 %. За прогнозами НБУ, річна інфляція у 2022 році, імовірно, перевищить 20 %.
Державне регулювання не змогло стримати значний ріст цін на продукти першої необхідності та паливо. Однією з головних причин цього є зростання собівартості продукції через знищення агресором об’єктів інфраструктури, зміну логістики та постачальників.
Основні групи чинників, що негативно впливають на діяльність бізнесу в умовах війни
- Військові та економічні чинники:
• Припинення діяльності підприємств на окупованих територіях і в зоні бойових дій, більшість із яких не змогли здійснити релокацію;
• Руйнування в наслідок бойових дій складів і виробничих засобів підприємств;
• Немає механізму компенсації збитків, який би забезпечив конкретному потерпілому підприємству реальну можливість для відновлення втрачених потужностей;
• Зменшення попиту на окремі категорії товарів. Більшість підприємств на сьогодні не змогли та навряд зможуть перебудувати свою діяльність на рейки військової економіки;
• Зменшення пропозиції на окремі категорії товарів, які виробляли на окупованих територіях або в зоні бойових дій, що спричиняє дефіцит та підвищення цін;
• Збільшення в наслідок блокування агресором морських транспортних коридорів розміру і тривалості логістичних витрат;
• Міграція фахівців до країн Західної Європи, Канади, США тощо. Мобілізація кваліфікованих спеціалістів;
• Дефіцит палива на АЗС унаслідок знищення об’єктів інфраструктури, зміни постачальників. - Валютні чинники:
• Обмеження зовнішньоекономічних трансакцій лише лише постачанням продукції критичного імпорту, а також товарами, необхідними для забезпечення безпеки й оборони;
• Установлення граничного строку розрахунків за експортними / імпортними операціями – 90 календарних днів;
• Збільшення строків проведення валютного контролюбанківськими установами, що збільшує час проведення експортних та імпортних операцій. - Регуляторні чинники:
• Зупинення обігу цінних паперів у депозитарній системі, обмеження реєстраційних дій у разі купівлі-продажу корпоративних прав;
• Постійні зміни законодавства, суперечності між актами вищої юридичної сили, як-от між Конституцією України та законами України, з одного боку, і Постановами Кабміну й актами центральних органів виконавчої влади – з іншого;
• Немає прозорого механізму державного регулювання ціноутворення на продукцію першої необхідності та паливо, контролю цін.
Отже, на цей час бізнес є досить вразливим і залежним від подальшого розвитку бойових дій, яким більшість експертів на сьогодні пророкують бути затяжними. Однак, попри складні умови, бізнес не опускає рук і продовжує працювати.
Податкові зміни для бізнесу
Загалом, лібералізацію оподаткування бізнесу протягом березня – травня 2022 року у вигляді спрощеної системи оподаткування зі зменшеною ставкою, скасування ЄСВ для ФОП та акцизу на пальне і транспортні засоби, мораторію на перевірки, скасування мита на окремі категорії транспортних засобів і товарів оборонного й подвійного призначення можна охарактеризувати позитивно.
Однак для середнього та великого бізнесу основне податкове навантаження не змінилося (ПДВ, ПДФО, ВЗ, ЄСВ). Частина підприємств – платників ПДВ спочатку перейшли на спрощену систему “з особливостями”, а потім повернулися на загальну.
Звільнення від плати за землю, податку на нерухоме майно запроваджено лише щодо об’єктів, розташованих на територіях ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях. Утім, наприклад, у Києві та Київській області більшість підприємств змушені й надалі сплачувати плату за землю, оскільки не затверджено переліку територій ведення бойових дій.
Крім того, бізнесу надали можливість передавати допомогу постраждалим громадам, військовим формуванням і ЗСУ без сплати ПДВ, але на практиці таке звільнення стосується тільки передання допомоги організаціям, які фінансуються з державного бюджету. Водночас немає роз’яснення, чи належать до таких організацій місцеві ради та їхні виконкоми.
Рейдерство як фактор ризику
Рейдерство є одним із проявів злочинних практик під час війни. Загалом війна створила сприятливі умови для рейдерства, як і для інших злочинів проти власності.
Згідно з Кримінальним кодексом України (далі – ККУ) до кримінальних правопорушень належать:
• Підроблення документів, які подають для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців(ст.205-1 ККУ)
• Протидія законній господарській діяльності (ст.206 ККУ);
• Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст.206-2 ККУ).
Утім, до рейдерства слід зараховувати не лише фізичне захоплення майна силовим методом або ж реєстрацію права власності на підставі підроблених документів, а й протиправний доступ і використання комерційної таємниці, прав інтелектуальної власності та інших засобів виробництва, які здебільшого відіграють ключову роль у бізнесі.
На територіях ведення бойових дій та окупації захоплення підприємств є масовим, яке підтримують окупаційна влада агресора та її прибічники. Водночас повернення цього майна можливе лише через репарації в майбутньому або в разі деокупації.
Воєнний стан, як відомо, передбачає окремі обмеження прав громадян і юридичних осіб, зокрема використання майна підприємств або його відплатне відчуження на користь держави. Такі випадки чітко регламентовано та передбачають пакет документів, які має бути оформлено. Проте на практиці окремі особи чи підрозділи зловживають своїми повноваженнями та, як наслідок, можуть безоплатно використовувати виробничі потужності, створювати перешкоди в підприємницькій діяльності, заволодівати комерційною таємницею та майном.
Слід відзначити, що в короткостроковій перспективі до відновлення контролю на відповідній території такий захід боротьби з рейдерством, як обмеження роботи державних реєстрів або окремих реєстраційних дій, є ефективним запобіжником. Хоча в довгостроковій перспективі він лише шкодить бізнесу. Наприклад, до ЄДР досі неможливо внести зміни в разі продажу бізнесу, незалежно від його місцезнаходження, як і неможливо здійснити купівлю-продаж акцій у депозитарній системі.
До того ж у більшості випадків складно кваліфікувати дії учасників і зібрати доказову базу рейдерства, тож імовірність розкриття злочину та відшкодування збитків у реальних умовах дуже низька.