Аналіз практики Великої Палати Верховного Суду з трудових спорів за 2020 – 2021 роки

Велика Палата Верховного Суду, реалізуючи визначену законом компетенцію Верховного Суду щодо забезпечення послідовного, сталого, однакового та зрозумілого правозастосування під час розгляду спорів, прийняла низку рішень, які мають велике значення у правозастосовній практиці. Пропоную до вашої уваги деякі з них, що стосуються трудових правовідносин.

1. Велика Палата постановою від 15.09.2020 р. у справі No 205/4196/18 відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що працівника неможливо звільнити у період тимчасової непрацездатності, а також у період відпустки, у разі припинення трудового договору за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП, тобто з підстав, передбачених контрактом. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника.
2. Згідно з постановою від 13.10.2020 р. у справі No 712/9213/18 Велика Палата відступила від правового висновку Верховного Суду України та Верховного Суду щодо порядку продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, визначивши, що продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, яка настала під час відпустки, відбувається автоматично та погодження із власником або уповноваженим ним органом не потребує. Для продовження відпустки працівнику достатньо повідомити роботодавця про своє бажання щодо продовження відпустки на період, що настає безпосередньо за днем припинення тимчасової непрацездатності, про наявність листка непрацездатності.
3. Юрисдикція спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, визначається в порядку господарського судочинства, незалежно від наявності між ними трудових відносин. При цьому власник (учасник, акціонер) юридичної особи є представником юридичної особи в такому спорі відповідно до норми закону (законне представництво), і для такого представництва йому не потрібні інші правові підстави (договір чи довіреність). Такого висновку дійшла Велика Палата в постанові від 14.04.2020 р. у справі No 910/12217/19.
4. Спір між звільненим із посади керівником юридичної особи (членом її виконавчого органу) та цією юридичною особою, її власником щодо законності розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень) підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Такого висновку дійшла Велика Палата в постанові від 15.09.2020 р. у справі No 205/4196/18.
5. Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, стягується у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення. Зазначений висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 р. у справі No 810/451/17.
6. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 р. у справі No 127/21764/17 зроблено правовий висновок про те, що спір, пов’язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою, а саме щодо усунення голови громадської організації від виконання обов’язків, слід розглядати за правилами господарського судочинства. Згідно із зазначеною постановою Велика Палата відступила від правового висновку Великої Палати, викладеного в постанові від 30.05.2018 р. у справі No 916/978/17 (провадження No 12-100гс18). Правовий висновок у справі No 916/978/17 полягав у тому, що правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних, у зв’язку з чим спори, що виникають із таких правовідносин, не належать до юрисдикції господарських судів. Однак, як вбачається з постанови від 12.01.2021, Велика Палата послідовно у значній кількості постанов випрацювала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикцією, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. До зазначених справ, зокрема, належать: No 752/10984/14-ц, No 145/1885/15-ц, No 921/36/18, No 915/540/16, No 361/17/15-ц, No 452/970/17, No 825/1475/16.