Олексій Палій, адвокат, керуючий партнер
Primary Advisors LLC
Інна Костюк,
юрист Primary Advisors LLC
До ухвалення Закону України «Про віртуальні активи» (№2074-IX від 17.02.2022) правова природа і терміни щодо криптовалюти та токенів у законопроектах 2017–2019 років постійно змінювалися. У різних редакціях криптовалюта визнавалася то програмним кодом, то фінансовим активом, то цифровим записом у розподіленому реєстрі. Це свідчило про відсутність єдиного підходу до визначення базових понять на законотворчому рівні, а не ухвалення якого-небудь закону створювало правову невизначеність.
Ситуація повинна змінитися з ухваленням Закону України «Про віртуальні активи».
У статті 1 цього Закону закріплено: віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Даний закон набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
Наразі у Верховній Раді України перебуває на розгляді законопроект №10225-д від 24.04.2025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».
03.09.2025 зазначений законопроект прийнято за основу із доопрацюванням положень.
Таким чином, законотворчий процес правовідносини щодо регулювання обігу крипто валюти знаходяться на стадії завершення і маємо надію скоро отримати новий закон.
Міжнародний досвід нормативного регулювання віртуальних активів
Підхід Європейського Союзу стосовно віртуальних активів уперше було закріплено у Директивах Європейського парламенту і Ради ЄС 2018/843 від 30 травня 2018 року та 2015/849 від 20 травня 2015 року. У цих документах використано термін «віртуальні валюти» під яким розуміється цифрове вираження вартості, що не випускається чи не гарантується центральним банком або державним органом, не є обов’язково пов’язане із законодавчо встановленою валютою та не має правового статусу валюти чи грошей. Водночас, воно приймається фізичними або юридичними особами як засіб обміну, який можна передавати, зберігати та торгувати в електронному вигляді. Це визначення має технологічно-нейтральний характер, оскільки не прив’язане до конкретної системи на кшталт блокчейну.
Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС від 31 травня 2023 було затверджено Регламент Markets in Crypto Assets Regulation (MiCA), який було офіційно оприлюднено у жовтні того ж року. Основною метою цього акта стало створення єдиного правового поля для обігу криптоактивів на всій території ЄС, забезпечити більший рівень захисту для інвесторів і користувачів, а також встановити прозорі вимоги до постачальників криптопослуг. Важливою новацією стало відходження від вузького терміну «віртуальна валюта» до ширшого і змістовно гнучкішого поняття «криптоактив», що відображає технологічну еволюцію цифрових цінностей. Згідно положень MiCA, криптоактив визначається як цифрове вираження вартості або прав, яке може зберігатися та передаватися в електронному форматі з використанням технології розподіленого реєстру чи інших подібних систем. Такий підхід також зберігає технологічну нейтральність і дозволяє забезпечити стабільність правового регулювання незалежно від способу реалізації криптоінструментів.
Європейським центральним банком (ECB), як і в положеннях MiCA застосовується поняття «криптоактиви» для позначення будь-яких активів, що існують у цифровій формі, та не створюють фінансових зобов’язань для будь-якої фізичної чи юридичної особи, і які не втілюють у собі будь-яких майнових прав щодо суб’єкта господарювання FATF.
Європейський підхід та рекомендації FATF показують, що віртуальні активи визнаються повноцінними об’єктами майнових прав, з якими можуть здійснюватися операції, що підлягають правовому та фінансовому регулюванню.
Віртуальні активи та практика застосування податкового законодавства на сьогодні
Державна податкова служба виходить з того, що об’єктом оподаткування є не сама криптовалюта як актив, а грошові кошти, отримані від операцій з нею.
Для фізичних осіб дохід від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу: як іноземний дохід, якщо джерело виплати знаходиться за кордоном; як інший дохід, якщо виплата здійснюється резидентом на території України.
Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (5%). Якщо дохід нараховує податковий агент (наприклад, резидент, який купує криптовалюту у фізичної особи), він утримує і сплачує податки. Якщо ж виплата надходить від іноземних бірж чи осіб, які не є податковими агентами, фізична особа зобов’язана самостійно відобразити дохід у річній декларації та сплатити податки.
На сьогодні, податкова служба вважає, що криптовалюта не є активом у розумінні чинного законодавства, а тому не може використовуватися як форма доходу чи ресурс/засіб, який би підлягав обліку та звітності.
Таким чином, поки що в Україні застосовується лише загальна логіка оподаткування доходів: оподатковуються не віртуальні активи як такі, а кошти, отримані від операцій з ними. Це створює значну правову невизначеність, особливо для підприємців, і підкреслює необхідність ухвалення змін до Податкового кодексу України.
Судова практика щодо криптовалюти в Україні
На сьогодні, у національній судовій практиці вже є приклади, коли суди визнають криптовалюту об’єктом права власності. Так, у справі № 991/2755/25 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 03.04.2025) суд прямо послався на норми Цивільного кодексу України та зазначив, що зміст права власності поширюється і на віртуальні активи. При цьому критерієм фактичного володіння визнано наявність seed-фрази/ключа до гаманця.
Таким чином, криптовалюта була арештована як майно у кримінальному провадженні.
Цей приклад демонструє, що українські суди формують підхід, за яким віртуальні активи, зокрема криптовалюта, визнаються об’єктом права власності. З юридичної точки зору, це дозволяє розглядати криптовалюту як майно у розумінні Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном є окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 179-1 ЦК України, визначено поняття цифрової речі до якого відносяться віртуальні активи, цифровий контент та інші блага.
Визначення «активів» в Інструкції «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» як ресурсів, контрольованих підприємством внаслідок минулих подій і здатних приносити економічні вигоди в майбутньому, підкреслює їх майнову природу та економічну цінність.
Таким чином, якщо до віртуальних активів можна застосовувати загальні положення цивільного права щодо речей, то з ними можна укладати цивільно-правові угоди, відчужувати, вводити в обіг, передавати у спадщину, захищати в судовому порядку, вносити до статутного капіталу, арештовувати або стягувати в межах проваджень, а також враховувати в бухгалтерському обліку та оподаткуванні.
Заплановані зміни в законодавстві
3 вересня 2025 року Верховна Рада України взяла за основу Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні, який розроблений за стандартами ЄС.
Основною метою законопроекту є встановлення правового механізму регулювання обігу віртуальних активів в Україні, що забезпечить їх законне використання, належне оподаткування та ефективний захист прав учасників ринку.
Проект закону передбачає суттєві нововведення щодо оподаткування віртуальних активів, а також до самого Закону України «Про віртуальні активи», які можуть набути чинності з 1 січня 2026 року.
Проект закону поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти; інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
Основні положення законопроекту 10225-д:
- визначення понять: уточнено терміни «віртуальні активи», «токен», «постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів», «емітент віртуальних активів» тощо;
- регулювання діяльності постачальників послуг: установлено вимоги до авторизації або реєстрації (для окремих категорій суб’єктів) в регуляторі протягом 60 днів після прийняття документів, щорічного подання звітності та відповідальність за порушення (штрафи);
- оподаткування: введено податкові правила для операцій з віртуальними активами, зокрема оподаткування прибутку юридичних осіб від операцій з віртуальними активами, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з віртуальними активами, оподаткування доходу фізичних осіб у вигляді фінансового результату від операцій з віртуальними активами, ;
- захист прав: визначено механізми захисту клієнтів та інвесторів, включаючи регулювання реклами та запобігання шахрайству;
- штрафні санкції: за неподання звітності чи порушення інших вимог передбачено штрафи від 0,5 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати.
Законопроект пропонує нове визначення поняття «віртуальний актив». Віртуальний актив визначається як різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається в електронному вигляді з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології.
Даний законопроект визначає, що віртуальні активи не є грошима і не можуть застосовуватися як офіційний засіб платежу в Україні, тобто розрахунки в криптовалюті за товари чи послуги заборонені, крім випадків, прямо передбачених законом. Окрім того, законодавець окремо зазначає, що цифрова валюта Національного банку України (е-гривня) не належить до віртуальних активів, що чітко розмежовує державні цифрові гроші та приватні токени.
Проектом закону встановлюються вимоги до організаційно-правової форми суб’єктів, що здійснюють діяльність з обігу віртуальних активів в Україні — такі компанії мають бути зареєстровані як акціонерні товариства або товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, мати місцезнаходження в Україні, принаймні одного директора-резидента та забезпечувати фактичне управління діяльністю з території України.
Бізнес у сфері віртуальних активів зобов’язаний буде впроваджувати процедури протидії відмиванню коштів (AML), включно з ідентифікацією клієнтів (KYC), моніторингом транзакцій і повідомленням про підозрілі операції, що відповідає вимогам ЄС (AMLD, MiCA). Зареєстровані за кордоном криптобіржі зможуть працювати в Україні лише за умови спрощеної авторизації, якщо вони базуються в країнах ЄС або інших дозволених регулятором юрисдикціях.
Законопроект забезпечує узгодження українського законодавства з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом, пов’язаних з віртуальними активами.
Таким чином, впровадження стандартів, зокрема орієнтованих на Регламент MiCA, в українське правове поле може стати вагомим позитивним імпульсом для розвитку крипторинку. Зокрема, офіційне закріплення прозорих механізмів регулювання створює умови для зростання довіри з боку інвесторів, фінансових установ та міжнародних партнерів. Це, в свою чергу, сприятиме залученню інвестицій, легалізації криптовалютного бізнесу та формуванню стабільного, конкурентоспроможного ринку віртуальних активів в Україні.
Разом з тим, запровадження регулювання передбачає і певні виклики. Зокрема, бізнесу доведеться адаптуватися до нових вимог, що може спричинити додаткові витрати на комплаєнс, юридичний супровід та технічну модернізацію. Компанії, що раніше працювали у тіньовому сегменті, можуть зіткнутися з труднощами легалізації. Існує також ризик надмірного регуляторного тиску, що може стримувати інновації у галузі.
Проте у довгостроковій перспективі законодавче врегулювання обігу криптоактивів створює нові можливості для розвитку цифрового підприємництва. Воно полегшить взаємодію з банками, платіжними системами, інвесторами, та дозволить українським компаніям вийти на глобальні ринки з прозорим статусом. Це ключовий крок до інтеграції української цифрової економіки у загальноєвропейський та світовий правовий простір.